Український легпром б’є на сполох через ЗВТ з Туреччиною та Китаєм

Представники галузі заявили, що «назріла зміна податкової політики держави», боротьба з контрабандою та «секондом» — Український легпром б’є на сполох через ЗВТ з Туреччиною та Китаєм
Представники галузі заявили, що «назріла зміна податкової політики держави», боротьба з контрабандою та «секондом»




Сьогодні китайські, турецькі та інші товари невідомого походження й сумнівної якості масово продаються повсюди без обліку і контролю, — заявили в Асоціації легкої промисловості Об этом сообщает productivity.in.ua со ссылкой на СМИ.


У Київській міській державній адміністрації відбувся Всеукраїнський з’їзд легкої промисловості під гаслом «Національний виробник — основа економіки держави».


Як повідомляють ЗМІ, під час з’їзду обговорювалися ті проблеми, які нині хвилює бізнес. Під час обговорень йшлося, що легка промисловість наразі забезпечує 5% бюджетних надходжень та 2,6% експортного потенціалу України. Втім, сьогоднішні серйозні виклики можуть суттєво погіршити становище українських виробників на ринку.


Зокрема, учасники форуму висловили серйозне занепокоєння стосовно угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною. А Угода про ЗВТ з Китаєм, початок роботи над якою нещодавно анонсували в Мінекономрозвитку, може остаточно поставити «хрест на галузі». Адже КНР і Туреччина домінують на світових галузевих ринках.


Окрім цього представники галузі заявили, що «назріла зміна податкової політики держави», боротьба з контрабандою, «секондом» і багато інших питань.


«Сьогодні китайські, турецькі та інші товари невідомого походження й сумнівної якості масово продаються повсюди без обліку і контролю», — заявила президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.


«Асоціацією було проведено дослідження міжнародної статистики обох торгуючих сторін щодо імпорту в Україну готової продукції по 3-х основних імпортерах — Китай, Туреччина, Польща, і виявлено шокуючі закономірності. Згідно з даними цих країн в Україну ввезено продукції на $1079,1 млн. за групами 60-64 ТН ЗЕД, а за даними Держстату – лише на $483,3 млн. «Тобто лише з цих країн у 2017 році на український ринок потрапило на $596 млн. більше неврахованого імпорту трикотажних полотен, одягу, домашнього текстилю і взуття. А це втрати щонайменше 5,3 млрд.грн. бюджетних надходжень у вигляді сплати мита і ПДВ», — підкреслила вона.


Україна минулого року зайняла 3-є місце в світі за обсягами імпорту «секонд-хенду», попереду лише Пакистан і Малайзія, а після нас в десятці – Росія, Камерун, Гватемала, Кенія, Індія, Туніс.


Також Ізовіт повідомила, що у вітчизняній галузі легкої промисловості офіційно працює близько 83 тисяч осіб, понад 75% – жінки, продукції виробляється на 25 млрд.₴, майже 45% з якої експортується переважно до Європи.


«Однак, це лише 1% промислового виробництва України. Цей показник при об’єднанні наших бажань і зусиль може бути збільшений щонайменше у 3 рази. Впевнені — у виграші будуть усі сторони: виробники, бізнес, держава, регіони, замовники, інвестори, споживачі», — додала вона.


Директор Концерну «Ярослав» Олександр Барсук відзначив проблеми освітнього характеру.


«За період 1991-2018 рр. учнів в освіті стало в два рази менше, а вчителів — на 10%. На сьогодні вища освіта в багатьох наших ВНЗ видається більше на паперах, ніж насправді», — заявив він та висловив переконання, що систему освіти потрібно модернізувати і змінювати, причому для цього потрібні не кошти, а мудрий підхід.


«Для ПТУ повинно бути зменшено фінансування за рахунок зменшення терміну навчання, потрібно забрати загальноосвітні функції, що належать школам. При цьому потрібно спростити можливості працевлаштування людям до 18 років. Сьогодні така категорія має право одружитися, сісти у в’язницю, але працювати вони нормально не можуть. Тому що робочі місця потрібно сертифікувати. Цього ніхто не хоче робити», — резюмував представник галузі.


Керівник ПрАТ ВКФ «Леся» Микола Сиченко запропонував звернутися до керівництва держави з вимогою переглянути ввізне мито на сировину для легкої промисловості.


«Чому польські компанії закуповують сировину в Індії та Пакистані, завозять її в Україну, виготовляють тут одяг, а потім відправляють в Німеччину, Італію, Іспанію? Тому що вони не сплачують мито. Слава Богу, останнім часом питання повернення ПДВ знівельоване і підприємства у визначений термін отримують повернення ПДВ. Але питання мита підвищує собівартість даної продукції і робить нас неконкурентоспроможними у форматі Full Business», – заявив він.


Також потребує вирішення питання утилізації відходів легкої промисловості.


«На виробництві ми використовуємо близько 40 тонн тканини на місяць, близько 12% — це відходи» — додав він. «Якщо Держпродспоживслужба не розблокує імпорт вовни, то в Україні буде припинено виробництво пледів, ковдр, у т.ч. для потреб ЗСУ», — заявив Роман Ріц один з керівників харківської фірми «VLADI».


Представник ЄБРР Катерина Рігг запропонувала галузевому бізнесу підтримку проектів у сфері роботи з персоналом, програмного забезпечення, створення інформаційного порталу В2В. Ганна Огаренко директор ТОВ «Олтекс» звернула увагу на недосконалість системи держзакупівель.


«Ми вважаємо, що в сфері держаних закупівель, де використовуються кошти платників податків, повинні брати участь підприємства усіх форм власності, але ті, що мають виробничі потужності й офіційно працюючий персонал, необхідний для якісного виконання таких замовлень. Крім того, цінові пропозиції повинні порівнюватись без урахування ПДВ аби всі були в рівних умовах», — заявила вона.


Доповідач також підтвердила гостроту проблеми нестачі кадрів в галузі. Адже через невисоку зарплату більшість спеціалістів мігрує за кордон.


«Якщо я хочу платити швачці 15 тис. грн, то 12,5 тис₴ повинна додатково заплатити податків. Як, приймаючи участь в торгах у системі «Прозорро», ми можемо конкурувати із приватними підприємствами, які знаходяться на єдиному податку й не платять ПДВ, а часто — й офіційну зарплату?» — задалась вона питанням.


Президент компанії «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський, виступаючи з приводу захисту прав бізнесу, відмітив, що держава і суспільство сьогодні чують тих, хто як «євробляхери» відстоює свої права.


«У нас інші методи, але я рекомендую всім, при наявності будь-яких проблем, виносити їх у публічне середовище. Ми маємо триматися разом – це дозволяє спільно вирішувати велику кількість системних проблем. В ході роботи асоціації «Укрлегпром» вдалося ввести розстрочку зі сплати ПДВ на імпорт обладнання для виробників, вдалося вирішити в декількох областях питання про сплату пайового внеску. Однак цього недостатньо для широкомасштабної модернізації галузі. Необхідно вирішувати питання з податковою реформою, замінивши податок на прибуток податком на виведений капітал та ще багато чого…. Але бізнес повинен не тільки вимагати, а й підтримувати державу. Я вважаю, що ми маємо підтримати запровадження касових апаратів, оскільки їх відсутність створює величезну чорну діру та можливість торгувати контрабандою. Також ми маємо підтримати боротьбу з «чорними» цехами, де зарплати платять в конвертах, де не ведеться ніякої бухгалтерії і з’являється можливість демпінгувати по цінам. Таке перебування в тіні 35-40% економіки України дає нам ганебний і найнижчий ВВП в Європі на душу населення», — зазначив він.


«На сьогодні легка промисловість – одна із базових стратегічних галузей розвитку економіки, яка безумовно розвивається з багатьма викликами і має колосальний потенціал. Уряд працює над дерегуляцією законодавства й створенням привабливих умов для бізнесу», — заявив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Микола Тітарчук.


Відмінено більше 500 законодавчих актів і за рейтингом Світового банку у поточному році Україна зайняла 76 позицію за показником легкості ведення бізнесу. Чиновник підтвердив готовність Уряду прислухатися до ініціатив бізнесу та зазначив, що одним із нагальних питань для Уряду є створення робочих місць. «І ваша галузь може швидко вирішити це питання», — додав він.


В свою чергу, в.о. заступника Голови Державної фіскальної служби Віктор Кривіцький зазначив, що за десять місяців п.р. було припинено 125 спроб переміщення товарів легкої промисловості з порушенням митного законодавства на суму 1,2 млн.₴


«Як ви знаєте, в червні 2018 року відповідно до постанови Кабміну було оголошено операцію «Україна без контрабанди». Які ми маємо результати запропонованого експерименту? Відчутно зросли надходження митних платежів з 1,3 млрд.₴ у червні до 1,7 млрд. грн — у жовтні», — наголосив він.


Учасники з’їзду визначили кроки, які на їхню думку потрібно зробити державі і бізнесу для збереження людського капіталу та ефективного розвитку легкої промисловості, зокрема:


- обнулити ПДВ на імпорт обладнання, що дасть потужний поштовх для модернізації, підвищення продуктивності праці, зростання заробітної плати;


- податок на прибуток спрямувати на модернізацію, розбудову підприємств;


- регіональні (місцеві) ресурси спрямувати на погашення процентів по кредитах для підприємств легкої промисловості, а це підприємства переважно малого, середнього і мікробізнесу;


- припинити намагання лібералізації зовнішньої торгівлі (встановлення нульових ставок ввізного мита) на готову продукцію легкої промисловості (одяг, взуття, килими, іграшки, інші готові текстильні вироби) при укладенні міждержавних угод про зону вільної торгівлі, передусім, з країнами, що домінують на галузевому світовому текстильному ринку — Китай, Туреччина, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам та інші.


Джерело статті: “http://glavcom.ua/kyiv/news/ukrajinskiy-legprom-bje-na-spoloh-cherez-zvt-z-turechchinoyu-ta-kitajem--550381.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя